[Byrmistr]

Сообщение от FILIN2000

На старість Мавпочка недобачати стала,

А у людей вона чувала,

Що то біда ще не яка, –

Аби дістати окуляри.

Отож чи так, чи за таляри

Добула їх з пів-сорока:

І, господи, яка раденька!

То на потилицю, а то на хвіст напхне,

То понюхне,

То язиком лизне,

То знов притулить до серденька!

Аж утомилася сама,

А проку з них усе катма!

«Пху! Згиньте! – каже. – Й той скажений,

Хто людські слуха теревені!

Про окуляри всі гули,

А що вони запомогли?»

Тут Мавпочка з досади та печалі,

Як брязне ними по землі, –

Аж тільки скалки заблищали!

Служил срочную на Украине, чё они с языком за 30 лет сделали.